1. Спільне адміністрування
В Італії ми кілька років експериментували з новою моделлю адміністрування, що називається спільним адмініструванням, заснованим на співпраці між громадянами та адміністрацією для виконання діяльності загального інтересу. Інструментами, за допомогою яких здійснюється спільне адміністрування, є насамперед муніципальні нормативні акти, які за допомогою кількох простих правил регулюють відносини між активними громадянами та місцевою владою, визначають принципи, ролі, відповідальність, інструменти контролю тощо. іншим словом – Угоди про співпрацю.
Пакти — це угоди параконтрактного характеру між асоційованими громадянами (навіть неофіційно) та місцевою владою, за допомогою яких сторони домовляються про все, що необхідно для догляду за міськими та місцевими спільними благами. На сьогоднішній день близько 280 італійських міст прийняли Положення про спільне управління, і в цих містах було укладено близько 7000 угод/пактів про співпрацю щодо догляду за парками, околицями, громадськими місцями, школами, культурною спадщиною та багатьма іншими загальними благами залучаючи сотні тисяч людей під опікою місць, де вони живуть.
Покращуючи якість суспільних благ, угоди покращують якість життя всіх громадян, навіть тих, хто цілком законно не має наміру брати участь в угодах про співпрацю. Але це лише матеріальний ефект, оскільки найважливіший ефект пактів нематеріальний і полягає у зміцненні громадських зв’язків між громадянами, які беруть участь у діяльності, передбаченій пактами. Фактично, у ці роки пандемії ми побачили, що угоди мають терапевтичний ефект, оскільки вони збільшують почуття приналежності та соціальної згуртованості, допомагають людям подолати самотність, роблячи щось корисне для спільноти.
2. Принцип субсидіарності
Спільне управління та угоди про співпрацю, розроблені в Італії в останні роки, представляють сьогодні на європейському рівні найдосконалішу та сучасну модель державного управління, оскільки вона базується на принципі
субсидіарності, який радикально інновує відносини між громадянами та установами.
Відзначивши переваги всіх видів використання спільного адміністрування, ми з радістю надаємо українським державним адміністраторам навички та досвід, які ми отримали в цій сфері, припускаючи, що угоди про співпрацю можна використовувати в Україні принаймні двома способами (інші способи використання можуть природним чином виникнути під час будівництва).
3. Угоди/пакти про ненасильницькі дії
Першою сферою використання угод про співпрацю є відносини між італійськими та українськими муніципалітетами, які досі визначалися формулою «побратимство». У рамок принципів активного ненасильства, які Mean намагається експериментувати у сценарії агресії проти України, ми вважаємо важливим побудувати активну та ефективну дипломатичну структуру між місцевими громадами.
Ми вважаємо важливим привернути увагу місцевих італійських та європейських громад до здійснення жестів конкретної солідарності з українським народом, заснованих на неозброєній фізичній присутності в Україні та на ефективній співпраці для реагування на миттєві та майбутні потреби атакованих територій. Насправді ми впевнені, що активне ненасильство, якщо його добре практикувати, має силу змінити контекст, у якому воно діє, повертаючи більшу владу тим, хто піддається нападу, і розширюючи можливості для пошуку миру.
З Угодами про ненасильницькі дії ми пропонуємо вийти за межі вже відомої та перевіреної практики побратимства, для того, щоб говорити про реальни Угоди про співпрацю між італійськими та українськими муніципалітетами, заснованими на розподілі ресурсів і відповідальності у вирішенні проблем, що стосуються відповідних громад.
В основному всі заходи підтримки, передбачені MEAN, відбуватимуться в рамках угод про співпрацю між італійськими та українськими муніципалітетами, так що, з одного боку, MEAN сприятиме функціонуванню «дипломатії громадянського суспільства» шляхом активізації співпраці та діалогу між українським, європейським та російським дисидентським громадянським суспільством, з іншого боку, ми сподіваємося, що може спрацювати«дипломатія муніципалітетів», яка підтримує діалог між представниками місцевих громад у цей драматичний період не лише для України, а й для всієї Європи.
Це абсолютно нове застосування спільного адміністрування, оскільки досі в Італії угоди укладалися між громадянами та адміністраціями, а не між адміністраціями. Оскільки прецедентів немає, то йтиметься про експерименти з новими рішеннями, зважаючи на те, що українські муніципалітети перебувають у стані війни і перш за все їм потрібна допомога у протистоянні ворожій агресії. Тому ми пропонуємо укласти угоди про співпрацю для ненасильницьких дій між українським та італійським муніципалітетами, зміст яких можна було б обговорити у Львові 25 жовтня.
4. Угоди/Пакти про спільну реконструкцію
Іншою можливою сферою використання угод про співпрацю українськими муніципалітетами є традиційна угода про піклування про спільні блага між активними громадянами та адміністраціями. У цьому випадку існує дуже багата база даних, яка міститься на сайті Labsus (Лабораторія субсидіарності), в якій публікуються сотні пактів, роздумів, думок і документів усіх видів щодо спільного адміністрування.
Але італійський досвід стосується втручання активних громадян, які доповнюють публічні втручання в нормальну ситуацію, в якій життя тече більш- менш тихо. Українські муніципалітети, з іншого боку, перебувають у стані війни, і тому на цьому етапі ймовірно, що угоди про співпрацю слід використовувати інноваційно, не стільки для щоденної турботи про спільне благо, скільки для їх разом, у міру прогресування воєнної ситуації дозволить проблемареконструкції.
Також у цьому випадку ми надаємо наші навички, щоб допомогти українським муніципалітетам, якщо вони вважають це корисним, укласти пакти про спільну реконструкцію міст. Зрозуміло, що державним структурам доведеться взяти на себе відповідальність за реконструкцію інфраструктури, громадських будівель, комунікаційних мереж тощо, тоді як приватні особи будуть відбудовувати свої будинки, а підприємці свої заводи. Але все ще є величезний простір для спільної реконструкції громадських просторів, громадських парків, шкіл (які розуміються як матеріальні та нематеріальні загальні блага), театрів, кінотеатрів тощо.
5. Спільна реконструкція та демократія
Як це трапляється загалом для всіх угод, навіть у випадку угод про спільну реконструкцію переваги не будуть лише матеріальними (завдяки спільному використанню цінних ресурсів, таких як час, навички, досвід, стосунки тощо активних громадян, які беруть участь у ньому, у реконструкції), але також (справді, перш за все) нематеріальний.
Перш за все, відбудова власної країни з думкою про майбутнє значно зміцнює зв’язки між громадами та почуття приналежності. Базування реконструкції на співпраці (що є протилежністю конкуренції) та обміні (що є протилежністю егоїзму) зробить українські громади сильнішими та витривалішими.
Більше того, ми побачили в Італії, що угоди про співпрацю — це невеликі, але дуже корисні зали демократії, де громадяни знову відкривають для себе задоволення від спільного пошуку рішень для проблем громади. Іншими словами, навіть якщо вони цього не хочуть чути, активні громадяни займаються політикою, використовуючи своє громадянське право збиратися, обговорювати, приймати рішення, брати участь у суспільному житті від першої особи, а не лише через голосування. Якщо це відбувається у простих угодах про піклування про спільне благо, тим більше угоди про спільну реконструкцію можуть представляти для багатьох громадян України простір для повторного відкриття демократії з благотворним впливом на все суспільство.
6. Угоди несприйнятливі до корупції
Нарешті, є більш загальна проблема щодо реконструкції, тому що, на жаль, реконструкція римується з корупцією скрізь у світі. Коли її можна буде відновити, в Україну надійдуть величезні гроші, будуть тендери, проекти, які потрібно виконувати, і в усіх цих процедурах буде простір для корупції, як завжди, коли здійснюється влада та її виконання та залучення частки державних грошей.
З іншого боку, договори про співпрацю є інститутом адміністративного права, який із структурних причин не може бути використаний для незаконних операцій. У пактах немає здійснення влади, немає надання державних грошей, правила прості, відносини між громадянами та адміністраціями абсолютно рівні, і, перш за все, все, що відбувається в пактах, видно всім. Абсолютна прозорість, яка керує угодами про співпрацю, є найкращою проти отрути корупції, і фактично в приблизно 7000 угодах, укладених на даний момент в Італії, не було жодної підозри щодо можливої протиправної поведінки.
Для реконструкції інфраструктури, громадських будівель, комунікаційних мереж тощо в Україні неминуче використовуються традиційні процедури ще й тому, що вони єдині, про які знає бюрократія. Тому необхідно буде ретельно
стежити за цими подіями, використовуючи всі передбачені законом інструменти, щоб тримати під контролем ймовірну протиправну поведінку.
Але на додаток до цього існує також великий простір для спільної реконструкції, керованої через угоди про співпрацю. Завдяки структурній непроникності пактів для корупції, усі спільні заходи з реконструкції можуть бути повністю вільними від корупції та правопорушень, що є надзвичайним результатом як з етичної, так і з практичної точки зору. Ще одна причина ретельно поміркувати над використанням пактів для спільної реконструкції.