17 квітня російський суд засудив журналіста та політичного активіста Володимира Кара-Мурсу, лауреата премії Васлава Гавела, до 25 років позбавлення волі за поширення фейкових новин про армію, співпрацю з небажаною організацією та державну зраду. Це перший випадок у сучасній Росії, коли людину засуджують до такого тривалого терміну позбавлення волі за її втручання та діяльність із захисту прав людини, прирівнюючи її до терористичної діяльності.
Моя молодша дочка вивчає Одіссею в середній школі. Я міркував про те, наскільки бракує цього архетипу в нашому сучасному «безликому» суспільстві. Американський учений Джозеф Кемпбелл стверджував, що всі історії та міфи всіх народів йдуть одним шляхом. Своє дослідження він назвав «Шлях героя» і в ньому переконливо довів, що всі міфічні герої людства йдуть одним шляхом, незалежно від часу і культури, до якої вони належать, утворюючи таким чином «мономіф».
Дивно, що, якщо уважно спостерігати за обставинами та подіями, цей шлях героя триває й сьогодні, стаючи частиною цього єдиного міфу
17 квітня російський суд засудив журналіста та політичного активіста Володимира Кара-Мурсу, лауреата премії Васлава Гавела, до 25 років позбавлення волі, визнавши його винним у поширенні фейкових новин про армію, співпраці з небажаною організацією та державній зраді.
Усі звинувачення повністю сфабриковані, ґрунтуючись на деяких інтервенціях у США та Європі щодо злочинів, скоєних російською армією проти мирного населення в Україні, на співпраці з фондом Free Russia Foundation та на його інтервенціях на захист ув’язнені політики в Росії. Це перший випадок у сучасній Росії, коли людину за втручання та діяльність із захисту прав людини засуджують до такого тривалого терміну ув’язнення, що прирівнює її до терориста.
У заключній промові на суді Кара-Мурса сказав: «Під час заключного слова прокурор нагадав мені, що однією з пом’якшувальних обставин є «каяття у скоєному». Незважаючи на те, що зараз навколо мене мало смішного, я не міг не посміхнутися. Саме правопорушники повинні покаятися у своїх вчинках. Я сиджу в тюрмі за свої політичні погляди. За моє втручання проти війни в Україні. За мою багаторічну боротьбу проти путінської диктатури, проти порушників прав людини. Я не тільки не шкодую про це, я пишаюся цим. Прощення гріхів зазвичай просять у заключній промові. Для людини, яка не вчиняла злочинів, єдиним висновком має бути виправдання. Але я нічого не вимагаю від цього суду. Я знаю, що буду приречен, але я також знаю, що настане день, коли темрява, яка огортає нашу країну, розійдеться. При цьому чорне можна назвати чорним, біле – білим. В якому навіть на офіційному рівні буде визнано, що два по два все одно чотири, в якому війна буде називатися війною, а узурпатор узурпатором. В якому буде визнано, що злочинці – це ті, хто розпочав цю війну, а не ті, хто намагався її зупинити. Цей день настане, як весна приходить навіть після найхолоднішої зими. І тоді наше суспільство відкриє очі й усвідомить, які жахливі злочини чиняться його ім’ям. З цього усвідомлення почнеться довгий і важкий шлях, фундаментальний для кожного з нас, шлях одужання і зцілення Росії, повернення її в співтовариство цивілізованих країн».
Сміливість, з якою Володимир кинув виклик злочинному режиму, що захопив владу в Росії, викликає не тільки повагу, але й свідчить про велич людської душі, яка в екстремальній ситуації вміє знайти своє обличчя.
Відмовляючись думати про власну безпеку, він кидає виклик злу. Нам здається, що темрява в Росії згущується, що з мовчазної згоди народу відбуваються нечувані з часів сталінських репресій злочини, але це не так. Частина суспільства ще здатна реагувати на болючі удари влади.
За два дні до винесення вироку Володимиру Кара-Мурсі соліст відомої панк-рок групи “Наїв” Олександр Іванов під час концерту в Москві вийшов на сцену у футболці з написом “Маша Москальова”. Вона розповіла присутнім про переслідування цієї сім’ї: батько Маші, Олексій Москальов, був засуджений до двох років ув’язнення, а Маша потрапила в дитячий будинок за малюнок про війну в Україні.
«Друзі, я користуюся можливістю: я не можу ігнорувати, я намагався про це не думати, але не міг. Те, що сталося з Машею Москальовою, не виходить з голови. Можливо, тому, що моя донька її ровесниця, їй 14, а Маші 13. Друзі, я прошу вас: пошукайте в Google, ви дізнаєтеся, що сталося, ви жахнетесь того, що сталося з нею та її родиною за малюнок, зроблений на уроці в школі», – розповів співак.
Зал зустрів слова Іванова оплесками та скандував “На…й війну!”
Ймовірно, Олександр Іванов знав, що це буде останній концерт його групи. І фактично наступний концерт скасували, можливо, влада буде перешкоджати іншим концертам.
І виникає питання: що спонукає людину класти на карту все, іноді навіть власне життя? Може, тільки те, що християнство називає «серцем». Серце не може мовчати, воно не може змиритися з приниженістю.
І як сказав Володимир Кара-Мурса, настане день, коли темрява, що нависла над нашою країною, розвіється. Темрява розвіється на шляху героя, який починається з міфу про Прометея і продовжується легендою про Данко Максима Горького, в якій герой вириває своє серце, щоб темрява зникла, а світло показало дорогу покинутим, які йдуть за ним.